Що таке дислексія?

Дислексія – це часткове порушення процесу читання. Малюкові з таким діагнозом складно розпізнавати букви, складати їх у слова і вимовляти вголос. Крім цього, діти, які страждають на такий розлад, не розуміють змісту прочитаного.

Якщо подібні симптоми ви помітили у крихітки у віку 2-6 років, не варто панікувати завчасно. Адже в цьому віці у дитини продовжує розвиватися мова і фонематичний слух, а значить скоро він обов’язково порадує вас своїми досягненнями.

Які причини розвитку дислексії?

Нейропсихологи пов’язують розвиток дислексії із порушенням зв’язків між певними відділами головного мозку. Через це малюк не розуміє, як зв’язати зоровий образ зі словами. А серед причин такої особливості розвитку медики називають шлюб кислорода під час пологів, травми шийного відділу хребта, генетичні захворювання.

Коли і до якого лікаря звертатись?

Ваша 4-річна дитина не радує успіхами у читанні? Не поспішайте бити тривогу! Діти можуть блукати букви і погано запам’ятовувати прочитані доти, доки не дозріє головний мозок і нервна система. Якщо у вашого чада нормально розвинена мова, фонематичний слух, він чітко вимовляє звуки, наберіться терпіння.

Звертатися до фахівця, а в нашому випадку до логопеда, варто тоді, коли у дитини 5-6 років є затримки у розвитку, він плутає де права, а де ліва сторона не запам’ятовує дорогу, не вміє концентруватися і неуважний.

Після того, як логопед проведе кілька тестів на визначення дислексії, дитині може знадобитися консультація невролога чи нейропсихолога. У разі, якщо невролог не виявить жодних серйозних порушень, із крихіткою буде працювати логопед і нейропсихолог.

Що робити батькам?

Перш за все потрібно постаратися заспокоїтися, адже дислексія це не хвороба, а лише особливість розвитку. Щоб допомогти дитині впоратися з цим синдромом, фахівці радять заохочувати гру в класики, складати плани, малювати різні схеми тощо. Привчайте сина чи доньку писати перелік завдань щодня, тиждень чи місяць.

До того ж не забудьте поспілкуватися з учителем свого чада. Розкажіть педагогові про цю особливість і попросіть при роботі з вашою дитиною більше уваги приділяти наочності, а не тексту.

Незважаючи на те, що дислексія не лікується, впоратися із неприємними проявами цього стану можливо. Для цього досить виявити терпіння, завзятість і, звичайно, виконувати всі рекомендації логопеда.