Споріш рослина досить висока, його гілки завдовжки досягають 20-80 сантиметрів. Однак ця рослина здебільшого стелиться, зростає, пригинаючись до землі. Його листочки має невеликий розмір і нагадує за своєю формою еліпса. Цвіте спориш з квітня до осені, квіточки непоказний невеликий зеленуватий білий або розовий відтінок.

У пташиного горця невеликі плоди, схожі за своєю формою на тригранні горішки. Їх їдять тільки птиці, тому рослину в народі ще називають пташиною гречкою.

Збір та заготівля лікарської сировини

У народній медицині використовують тільки наземні частини рослин – листя та стебла. Причому більш корисні верхні його кулі – приблизно сантиметрів 40. Решта гілки – жорсткі та непридатні для збору. Особливу цінність мають квітки рослини. Їх бажано збирати у більшій кількості.

Заготівлю проводять протягом усього літа. Висушує у затемненому, але добре провітрюваному місцях. Прямі лучі сонця шкідливі, тому що втрачаються багато лікувальні властивості споришу. Дуже важливо зрізати рослину для заготівлі в суху погоду і, звичайно, далеко від запилених доріг.

Після просушування рослину зберігають у марлевих або бавовняних пакетах. Хоча можна і в скляних банках, аби був доступ повітря. Приміщення для зберігання повинно бути сухим та затемненим.

Біохімічний склад споришу

Чим пояснюється приналежність споришу до розряду лікарських трав? Ця рослина містить у собі величезну кількість різних корисних речовин, наприклад, у ньому є багато аскорбінової кислоти. Також воно багате на каротин – витамин А, який відповідає за нормальний колір шкіри та гостроту нашого зору. Крім того пташиний горець містить у собі багато щавлевої кислоти та дубильних речовин.

У його зелені знаходиться пектин, який виводить з організму яд і шкідливі метали. Спориш покращує стан крові, тому що у складі багато заліза.

Наявність у складі трави органічних сполук кремнію – це справжній подарунок природи! Роль кремнію для організму людини неможливо переоцінити. Кремній по праву вважається найважливішим елементом для життя, досить згадати, що існують безуглецеві види організмів, але не буває безкремнієвих форм життя. Адже не зря академік Вернадський означив кремній найпершого місця з усіх основних елементів життя.

Корисні і лікувальні властивості споришу

Лікувальні властивості пташиний горець застосовується при лікуванні хвороб печінки, почки, шлунок та кишечник, шкіри (дерматити, екзема, нейродерміт). Трава благотворно діє на кров’ю, знижує артеріальний тиск, підвищує згортання крові.

Основне призначення споришу як лікарський засіб – зменшення розмірів каменів у почках. Кремнієва кислота у складі рослини руйнує міцні зв’язки кальцієвих солей у каменях і дробить їх на молекули, які легко виводяться з січою. Великі каміння в почках, надтвердих коралових і неконтрастних дробленнях не піддається.

Якщо говорити в цілому про його цілюще вплив на роботу нірок, слід зазначити, що відвар або настій трави ефективний при ніркових запаленнях і діє як сечогінний.

Кровоспинні властивості споришу використовуються при кровоточивості слизових та супутніх запаленнях. Відвар прикладають на кровоточачі рани, п’ють, щоб зменшити менструальні виділення, після абортів і пологів. Трав’яний настій добре відновлює сили після операцій, корисний при залізодефіцитній анемії внаслідок великої втрати крові при менструаціях у дівчат.

Спориш відомий своєю унікальною властивістю відновлювати репродуктивну функцію жінки за рахунок збільшення тонусу стінок матки. Тому часто використовують як допоміжну терапію при жіночому безплідді.

Застосування споришу у народній медицині

Для лікування застосовують настій (відвар) споришу – як внутрішньо, так і зовні. Для його приготування 20 г подрібненої трави слід залити склянкою кропу і нагрівати на водяній бані протягом 15-20 хвилин, зняти і наполягати ще 45 хвилин. Після цього настій процідити та довести кип’яченою водою до 200 мл. Настій споришу можна зберігати у холодильнику не більше трьох діб.

Зазвичай настій споришу застосовують внутрішньо по 2 столові ложки до їди 3-4 рази на день. Зовнішньо настій використовують для компрессів, примок, ванн. Його приймають для лікування таких захворювань:

При безплідді – спориш збільшує інтенсивність роботи маткових м’язів, нормалізує гормональний фон, активізує дихання, завдяки чому організм краще забезпечується кислородом. Все це сприяє поліпшенню репродуктивних функцій і швидкому настанню вагітності, причому лікарський засіб краще приймати одночасно подружжю. При перших підозрах, що зачаття відбулося, прийом трави споришу слід припинити.

При каміннях у почках – спориш сприяє відходженню щільного, кам’янистого утворення при сечокам’яній хворобі, особливо корисно рослина при порушенні сольового обміну. Приймають настій горця пташиного також після видалення каменів у почках і як профілактичний засіб.

При різних кровотечах (маткових, гемороїдальних, кишкових, легеневих) – спориш сприяє підвищенню швидкості згортання крові, зупиняючи процес кровотечі. При геморої корисні теплі ванни на ніч з відваром трави споришу.

При захворюваннях шлунково-кишкового тракту та холециститу. – настій споришу нормалізує систему травлення, прискорює відтік жовчі, знімає запалення слизової оболочки шлунка та кишечника, сприяє загоєнню язви шлунка та двенадцятипалої кишки.

Для лікування шкірних захворювань, ран, язв, екзем, а також при запаленні порожнини рота, слизової оболочки губ і кровоточивості ясен – спориш перешкоджає гнильним процесам, знезаражує, знеболює, знімає запалення і покращує загоєння. Рекомендується використовувати настій для полоскання рота, промивання ран, накладання компрессів.

При випаданні волосся – спориш зміцнює волосяні луки, забезпечуючи їх витаминами та іншими корисними речовинами. Настій необхідно обполіскувати волосся щодня курс до 20 процедур.

Рецепт спиртової настоянки споришу для лікування печінки та жовчнокам’яної хвороби: 2 чайні ложки сухої трави залити 200 мл спирту і настоювати протягом десяти днів. Потім настоянку процідити. У половину склянки води додавати 15-20 крапель настоянки, застосовувати як жовчогінний засіб тричі на день.

Протипоказання до застосування споришу

Як будь-яку лікарську рослину, в тому числі і спориш, потрібно застосовувати з обережністю. Чи не перевищувати норми, враховувати, що може бути індивідуальна непереносимість рослини, аж до алергічних реакцій.

Тому необхідно починати застосування з невеликих доз і стежити за реакцією організму. У спориші є певна кількість кремнієвої кислоти, що робить неприпустиме застосування його при хворобах сечового міхура та гострій формі хвороби почок.

Необхідно пам’ятати, що спориш має сильну кровозгортаючу дію. Тому воно протипоказане людям, які страждають на тромбофлебіт. Його застосування може посилити перебіг хвороби.

Протипоказань він і при хворобах серця. Не можна вживати спориш і при вагітності, оскільки він впливає на тонус матки. Це може спричинити передчасні пологи або викидень.