Від підсолоджувачів можна не лише погладшати, а й дістати хвороби

З ким не було: ніби добре перекусивши, випивши чайку з печивом, а відчуття голоду не відступає. Наоборот, підсилюється. І австралійські вчені дослідили, чому. Причина – у сюдисущих нині цукрозамінниках та підсолоджувачах, які виробники додають до продуктів.

Ось, наприклад, сукралоза, вплив якої на цей раз тестували науковці.

Інтенсивний термостабільний підсолоджувач, розроблений у Британії у 1976 році, у 600 разів солодший за сахар. Через це сукралозу у всьому світі активно використовують при виробництві солодощів, сладких вод, загалом понад 4000 продуктів.

Водночас саме через дію цього підсолоджувача, дійшов висновку науковці з Сіднейського університету, організм недооцінює калорійність їжі, це провокує переїдання та пов’язані з ним проблеми.

Не секрет, що інші синтетичні підсолоджувачі (існує понад 10 їх видів) виробники додають до багатьох продуктів харчування для надання їм смаку, використовують їх як консерванти. Отже, свідомо чи ні, всі ми є учасниками масштабного експерименту.

Що ще відомо про сукралозу та інші підсолоджувачі? Чи варто сприймати їх як заміну цукру? Докладніше про це та інше розпитуємо Олександра Приступюка, кандидата медичних наук, члена Європейської Асоціації з вивчення цукрового діабету.

– Перший цукрозамінник, сахарин, був винайдений ще наприкінці позаминулого століття. Це стало сенсацією, адже ця речовина у 300 – 500 разів солодша за сахар. При цьому не збільшує рівня глюкози в крові, отже є незамінною у меню хворих на діабет. Згодом сахарин був зареєстрований як харчова добавка E954. І лише в 70-х роках минулого століття з’явилася інформація, що цей цукрозамінник може бути небезпечним, – розповів Олександр Приступюк, кандидат медичних наук, член Європейської Асоціації з вивчення цукрового діабету (EASD). – Зокрема, було досліджено: якщо його вживати у великих дозах, він може провокувати опухоли.

Якщо заглибитись, то ті чи інші побічні дії мають і інші підсолоджувачі. Тому, мабуть, правильніше було б продавати їх за рецептом. Адже це не просто альтернатива сахару, а й медичний препарат. З відповідними “+” і “-“. Наприклад, фруктоза зменшує навантаження на організм діабетика, але при цьому швидко перетворюється на жирові відкладення. Ксиліт і сорбіт – не лише підсолоджувачі, вони мають жовчогінну та послаблюючу дію. Тому і їх варто було б чітко дозувати, як ліки.

– Нерідко здорові люди, які просто не бажають гладшати, але при цьому не можуть відмовитися від сладкого, переходять на підсолоджувачі. Чи ефективною є така заміна цукру?

– Я б цього не радив. Людям, які не мають цукрового діабету, важкої стадії ожиріння, немає сенсу геть відмовлятися від цукру. Просто слід вживати його у помірній кількості (максимум 4 чайні ложки на день, з урахуванням можливих прихованих цукрів у печиві, консервах, напитках), тоді шкоди не буде.

А найкраща альтернатива цукру – мед. У ньому, крім сладкого смаку, маса витаминів, мікроелементів, речовин, які стимулюють імунітет. Але й це дуже калорійний продукт, тому його не можна переїдати: 4 – 5 чайних ложечок на день. І не більше!

До речі, вирахувати цукрозамінники у продуктах нескладно, якщо поважно вчитуватися у маркування. Наприклад, сукралоза – це харчовий додаток E955, сахарин – E954, ацесульфам калію – E950… Тож просто читайте коди.