Жировий некроз молочної залози

Жировий некроз молочної залози – осередкове асептичне омертвіння жирової клітковини грудей з її наступним заміщенням рубцевими тканинами. Жировий некроз характеризується появою щільної хворобливої ​​освіти, що деформує молочну залозу; втягненням шкіри та зміною її забарвлення, що в першу чергу змушує думати про пухлинні процеси. Діагностика включає пальпацію молочної залози, проведення УЗД, мамографії, тонкоголкової біопсії. Лікування жирового некрозу потребує виконання секторальної резекції молочної залози.

Жировий некроз молочної залози (олеогранулема, ліпогранулема, стеатогранулема) відноситься до неферментативних некрозів, що найчастіше викликаються різними травмами грудей. За даними клінічних спостережень, що їх здійснює сучасна мамологія, жировий некроз становить 0,6% випадків від усіх вузлових утворень молочних залоз. Жировий некроз молочних залоз частіше зустрічається у пацієнток з макромастією, ніж у жінок із маленькими грудьми.

Травмуючими факторами можуть виступати випадкові удари та удари в побуті чи транспорті, медичні маніпуляції, спортивні тренування. Рідше причиною жирового некрозу молочної залози стає швидка втрата ваги чи проведення променевої терапії. В окремих випадках відзначається утворення жирового некрозу у пацієнток, які перенесли реконструктивну маммопластику власними тканинами після мастектомії.

Пошкодження капілярів може призвести до втрати кровопостачання локальної ділянки жирової клітковини. Подальші зміни характеризуються розвитком реактивного запалення на пошкодженій ділянці з утворенням демаркаційної зони, що відмежовує відмерлу тканину. Після стихання запалення починається процес фіброзування – заміщення некротичних мас клітинами сполучної тканини. У цих випадках на місці некрозу формується рубцева тканина. Надалі на ділянці жирового некрозу молочної залози можуть відкладатися солі кальцію, викликаючи звапніння (петрифікацію) вогнища омертвіння; у деяких випадках відзначаються процеси осифікації.

Розвитку жирового некрозу найчастіше передує травматичне вплив на молочну залозу. На місці травми з’являється хвороблива пухлина, спаяна зі шкірою, що має округлу форму та щільну консистенцію. Надалі область жирового некрозу молочної залози може втрачати чутливість.

Шкіра над пухлиною грудей може мати ціанотичне або червоне забарвлення. При утворенні жирового некрозу молочної залози в ділянці ареоли можливе втягування соска. На відміну від маститу, при жировому некрозі молочної залози температура тіла, як правило, залишається нормальною.

Щільний інфільтрат, деформація молочної залози, поява «ямочок» на шкірі, збільшення лімфовузлів надає жировому некрозу зовнішню схожість із клінічною картиною раку молочної залози. У несприятливих випадках розвиток жирового некрозу молочної залози може протікати із септичним розплавленням вогнища та секвестрацією.

При діагностиці жирового некрозу молочної залози важливе значення має вказівка ​​пацієнтки на нещодавню травму грудей. У процесі пальпації молочної залози мамолог легко визначає хворобливе ущільнення з нечіткими контурами, іноді – флюктуацію. УЗД молочної залози не дозволяє виявити характерні ознаки жирового некрозу.

Проведення оглядової мамографії, КТ або МРТ молочних залоз виявляє вузлове утворення з неоднорідною структурою, важкими нерівними контурами. Рентгенологічна, томографічна та ехографічна картина при жировому некрозі часто нагадує таку при раку молочної залози. Пізніше, коли відбувається звапніння, вогнище жирового некрозу молочної залози виглядає на маммограм у вигляді сферичного кальцинату типу «яєчної шкаралупи», що дозволяє виключити злоякісність процесу.

Для диференціальної діагностики показано проведення біопсії молочної залози (пункційної тонкоігольної або трепанобіопсії) з подальшим цитологічним та гістологічним дослідженням отриманих зразків. Біопсію молочної залози рекомендується проводити під ультразвуковим чи рентгенівським контролем.

Враховуючи незворотні осередкові зміни в жировій клітковині, а також труднощі диференціальної діагностики при жировому некрозі показана органозберігаюча секторальна резекція – видалення частини (сектору) молочної залози.

Тільки післяопераційне гістологічне дослідження макропрепарату дозволяє виключити онкологічний процес. Мікроскопічно жировий некроз молочної залози представлений вузликовими розростаннями грануляційної тканини з епітеліоїдних клітин, багатоядерними гігантськими ліпофагами та ксантомними клітинами навколо включень жиру. Одним із компонентів ліпогранулем є жирові кісти – тонкостінні порожнини, заповнені маслянистою та серозною рідиною.

Для профілактики жирового некрозу необхідно уникати травм молочних залоз, а також своєчасно звертатися до мамолога, якщо пошкодження все ж таки відбулося. У разі травмування молочної залози необхідно надати їй піднятого положення за допомогою пов’язки.