Вени верхньої кінцівки

Вени верхньої кінцівки (vv. membri superioris) поділяють на глибокі і поверхневі. Глибокі вени верхньої кінцівки – парні (за виключенням пахвової і підключичної вен), вони супроводжують кожну однойменну артерію і збирають венозну кров від м’язів, кісток і суглобів. Поверхневі вени проходять у підшкірній жировій клітковині, розміщуючись над фасціями відповідних м’язів, і збирають кров від шкіри і підшкірної жирової клітковини.

Глибокі і поверхневі вени верхньої кінцівки містять численні клапани, анастомозують між собою, утворюючи венозні сітки. Анастомотичні вени клапанів не мають.

Глибокі вени верхньої кінцівки

Глибокі вени верхньої кінцівки (vv. profundae membri superioris), які є парними, супроводжують кожну артерію і мають однойменну назву.

У долонній ділянці кисті є дві венозні дуги – поверхнева і глибока. Поверхнева долонна венозна дуга (arcus venosus palmaris superficialis) супроводжує однойменну артеріальну дугу, від неї кров відтікає переважно у поверхневі вени верхньої кінцівки.

Глибока долонна венозна дуга (arcus venosus palmaris profundus) представлена двома венами, що анастомозують між собою, вони супроводжують артеріальну глибоку долонну дугу. У цю  дугу  впадає 4–5 парних долонних п’ясткових вен (vv. metacarpales palmares), які проходять уздовж міжп’ясткових проміжків від рівня головок п’ясткових кісток. Ці вени збирають кров від міжкісткових м’язів, від венозної сітки, що міститься на поверхні зап’ясткових кісток і зв’язок, а також анастомозують із міжголовковими венами, які збирають кров від долонних пальцевих вен. Долонні п’ясткові вени анастомозують з венами тилу кисті через міжп’ясткові простори, а глибока долонна венозна дуга з’єднується з першою тильною п’ястковою веною через перший міжп’ястковий простір.

Вени, що відходять від глибокої і поверхневої долонних венозних дуг, формують на передній поверхні дистальної ділянки передпліччя чотири парні глибокі венозні магістралі: променеві, ліктьові, передні і задні міжкісткові вени. Ці парні вени утворюють між собою численні анастомози.

Променеві вени (vv. radiales) проходять з боків променевої артерії, а ліктьові вени (vv. ulnares) супроводжують ліктьову артерію. Передні і задні міжкісткові вени (vv. interosseae anteriores et posteriores) ідуть вздовж однойменних артерій, в ліктьовій ямці ці вени попарно відкриваються у відповідні ліктьові вени.

У ці венозні магістралі передпліччя впадають дрібніші вени, які збирають кров від кісток, суглобів і м’язів. Усі вени мають однойменні з артеріями назви.

У ліктьовій ямці ліктьові і променеві вени з’єднуються між собою попарно, утворюючи відповідно дві плечові вени (vv. brachiales), які анастомозують між собою, супроводжуючи з обох боків плечову артерію. У плечову вену впадають однойменні з артеріями парні вени, які збирають кров від плечової кістки і м’язів плеча. Зокрема, в ліктьовій ділянці однойменні з артеріями венозні гілки, що впадають у променеві, ліктьові і плечові артерії, утворюють своєрідну венозну ліктьову сітку. Перед входом у пахвову ямку, на рівні нижнього краю сухожилка найширшого м’яза спини, обидві плечові вени зливаються, утворюючи одну пахвову вену.

Пахвова вена (v. axillaris) проходить у пахвовій ямці, прилягаючи до передньоприсередньої поверхні пахвової артерії. Вона починається на рівні нижнього краю великого грудного м’яза, а на рівні зовнішнього краю І ребра переходить у підключичну вену. Пахвова вена та її притоки мають клапани. Ця крупна венозна магістраль збирає кров з поверхневих і глибоких вен верхньої кінцівки, усі її притоки супроводжують гілки пахвової артерії і мають однойменні назви. Найкрупнішими притоками пахвової вени є:

–             підлопаткова вена (v. subscapularis), яка формується з двох крупних парних притоків, що супроводжують однойменні артерії:

–             огинальної вени лопатки (v. circumflexa scapulae), яка збирає кров від м’язів підостьової ямки  (підостьового,  великого і малого круглих м’язів, найширшого м’яза спини), лопатки і шкіри цієї ділянки. Вена проходить разом з однойменною артерією через трибічний отвір і зливається з грудо-спинною веною – другою притокою підлопаткової вени. Огинальна вена лопатки анастомозує з надлопатковою веною і поперечними венами шиї;

–             грудо-спинної вени (v. thoracodorsalis), яка збирає кров від найширшого м’яза спини, великого переднього зубчастого  м’яза, а також від ділянок шкіри над ними. Вена йде вверх по задній стінці пахвової ямки вздовж бічного краю лопатки, приймаючи дрібні вени з підлопаткового м’яза, і зливається з огинальною веною лопатки, утворюючи підлопаткову вену;

–             задня огинальна вена плеча (v. circumflexa humeri posterior), яка формується в ділянці задньобічної поверхні хірургічної  шийки плечової кістки, збирає кров від структур плечового суглоба, дельтоподібного м’яза та шкіри над ним, а також від інших прилеглих м’язів. Ця вена анастомозує з передньою огинальною веною плеча, огинальною веною лопатки і надлопатковою веною. Задня огинальна вена плеча йде присередньо і вперед, проходить разом з однойменною артерією та пахвовим нервом через чотирибічний отвір, впадаючи переважно в підлопаткову вену або огинальну вену лопатки;

–             передня огинальна вена плеча (v. circumflexa humeri anterior), яка формується в ділянці передньої поверхні хірургічної шийки плечової кістки, анастомозує із задньою огинальною веною плеча, утворюючи венозну сітку  навколо хірургічної шийки плечової кістки. Ця вена збирає кров від плечового суглоба, зокрема головки плечової кістки, дельтоподібного м’яза та інших прилеглих м’язів, іде присередньо і впадає у пахвову вену;

–             грудо-надчеревні вени (vv. thoracoepigastricae) беруть початок від бічних ділянок грудної клітки і живота, збираючи кров від м’язів і шкіри цих ділянок.  Внизу  ці  вени  анастомозують з поверхневою надчеревною веною, що впадає в кінцевий відділ стегнової або великої підшкірної вен. Грудо-надчеревні вени йдуть догори по бічній поверхні грудної клітки, анастомозуючи з І–VII задніми міжребровими венами, і впадають у пахвову вену або бічну грудну вену, а інколи і в підлопаткову вену;

–             бічна грудна вена (v. thoracica lateralis), яка супроводжує однойменну артерію, збирає кров від переднього зубчастого і малого грудного м’язів, пахвових лімфатичних вузлів і клітковини пахвової ямки. Бічна грудна вена прямує догори по зовнішній поверхні переднього зубчастого м’яза, потім проходить позаду малого грудного м’яза і впадає в кінцевий відділ пахвової вени. Ця вена анастомозує з І–VII задніми міжребровими венами за допомогою венозних гілок, що пронизують передній зубчастий м’яз. Окрім того, у бічну грудну вену впадають вени, які збирають кров від кружальцевого венозного сплетення (plexus venosus areolaris), що оточує грудний сосок. Часто у бічну грудну вену впадають грудо-надчеревні вени.

У кінцевий відділ пахвової вени впадає крупна поверхнева вена верхньої кінцівки – головна вена (див. нижче).

Підключична вена (v. subclavia) є безпосереднім продовженням пахвової вени на межі зовнішнього краю І ребра. Вона проходить присередньо у переддрабинчастому просторі у борозні підключичної вени на верхній поверхні І ребра попереду переднього драбинчастого м’яза шиї, на рівні груднинно-ключичного суглоба з’єднується з внутрішньою яремною веною, утворюючи відповідну плечоголовну вену. Місце злиття цих двох вен називається відповідно  правим  і  лівим  венозними  кутами.  На  початку та в просвіті підключичної вени розташовані клапани. Найчастіше у підключичну вену впадають грудні вени (vv. pectorales) і тильна лопаткова вена (v. scapularis dorsalis), які збирають венозну кров від великого і малого грудних м’язів, переднього зубчастого та ромбоподібних м’язів, від початкових ділянок найширшого м’яза спини, а також від шкіри цих ділянок. Постійних притоків вона не має. У підключичну вену можуть відкриватися поперечні вени шиї (vv. transversae cervicis),  грудо-надплечова  вена (v. thoracoacromialis) тощо, хоча вони часто впадають у зовнішню яремну вену.

Поверхневі вени верхньої кінцівки

Поверхневі вени верхньої кінцівки (vv. superficiales membri superioris) збирають кров від шкіри і підшкірної жирової клітковини. Вони беруть початок від венозних сплетень кисті, які особливо добре виражені на її тилі. Виділяють дві крупні поверхневі вени верхньої кінцівки – головну і основну вени. Вони залягають під шкірою, тому їх раніше називали відповідно бічною і присередньою підшкірними венами руки.

На долонній поверхні кожного пальця густа венозна сітка формує по дві долонні пальцеві вени (vv. digitales palmares), які йдуть проксимально вздовж обох долонних країв пальців. Долонна венозна сітка пальців утворює численні анастомози з тильною венозною сіткою пальців. На рівні основ проксимальних фаланг долонні пальцеві вени анастомозують між собою, утворюючи міжголовкові вени (vv. intercapitulares), які по міжпальцевих складках переходять на тил кисті в тильні п’ясткові вени. Окрім того, на долонній поверхні на рівні основ проксимальних фаланг ІІ–V пальців міжголовкові вени, з’єднуючись між собою, утворюють поверхневу долонну венозну дугу (arcus venosus palmaris superficialis), що анастомозує через долонні п’ясткові вени з глибокою долонною венозною дугою.

На тильній поверхні пальців дуже потужна венозна сітка формує тильні пальцеві вени, які проходять вздовж обох країв кожного пальця, анастомозуючи між собою. На рівні середини проксимальної фаланги тильні пальцеві вени кожного пальця з’єднуються між собою дугоподібними анастомозами. Венозні судини, які збирають кров від двох сусідніх пальців, з’єднуються з відповідними міжголовковими венами і формують чотири тильні п’ясткові вени (vv. metacarpales dorsales), вони супроводжують однойменні артерії. У тильній ділянці кисті між тильними п’ястковими венами утворюються потужні анастомози, які формують тильну венозну сітку кисті (rete venosum dorsale manus). Друга і третя тильні п’ясткові вени переважно впадають у четверту тильну п’ясткову вену. Перша тильна п’ясткова вена, вийшовши на  передпліччя, називається  головною веною передпліччя, а продовження четвертої тильної п’ясткової вени – основною веною передпліччя.

Головна вена передпліччя (v.  cephalica antebrachii), яка є продовженням першої тильної п’ясткової вени, йде вверх, огинає збоку променевозап’ястковий суглоб, проходить уздовж променевого краю передпліччя, а на межі між нижньою і середньою третинами передпліччя переходить на його передню поверхню і досягає бічної ділянки ліктьової ямки. Згодом ця вена переходить на плече вже під назвою головна вена (v. cephalica), йде вверх у бічній двоголовій борозні, потім у дельтоподібно-грудній борозні, пронизує глибокий листок дельтоподібної фасції. Досягнувши підключичної ямки, головна вена пронизує  ключично-грудну  фасцію  і  впадає в кінцевий відділ пахвової вени. У кінцевий відділ головної вени переважно відкривається грудо-надплечова вена (v. thoracoacromialis), яка збирає венозну кров від дельтоподібного, великого грудного і підключичного м’язів та шкіри над ними, а також від плечового і надплечово-ключичного суглобів. Інколи може бути додаткова головна вена (v. cephalica accessoria), яка також впадає у пахвову вену.

Основна вена передпліччя (v. basilica antebrachii), яка є продовженням четвертої тильної п’ясткової вени, йде вверх, поступово переходить на передню поверхню передпліччя і по його ліктьовому краю доходить до присередньої ділянки ліктьової ямки, де в неї впадає серединна вена ліктя. Далі крупна вена переходить на плече під назвою основна вена(v. basilica), яку в давнину називали царською веною. Основна вена йде вверх у присередній двоголовій борозні. Приблизно на межі між нижньою і середньою третинами плеча основна вена пронизує плечову фасцію і впадає в одну з плечових вен. Інколи основна вена, анастомозуючи з плечовими венами, у складі судинно-нервового пучка плеча досягає пахвової ямки і впадає у пахвову вену.

Серединна вена ліктя (v. mediana cubiti) – безклапанна, розташована в передній передплічній ділянці під шкірою. Вона відходить від головної вени передпліччя у його верхній третині. Серединна вена ліктя йде косо вверх і присередньо, а в ліктьовій ямці впадає в основну вену передпліччя, анастомозуючи з глибокими венами.

Необхідно підкреслити, що трапляється  чимало варіантів поверхневих вен верхньої кінцівки та їхніх анастомозів. Часто у передній передплічній ділянці, окрім головної і основної вен передпліччя, наявна серединна вена передпліччя (v. mediana antebrachii). Вона бере початок від підшкірної венозної сітки в дистальній частині передньої передплічної ділянки, йде вверх посередині між головною і основною венами передпліччя і впадає в ліктьовій ямці у серединну вену ліктя або основну вену передпліччя. Часто кінцевий відділ серединної вени передпліччя роздвоюється; тоді одна з гілок, що називається серединною головною  веною  передпліччя (v. mediana cephalica antebrachii), впадає в ліктьовій ямці у головну вену передпліччя, а друга гілка, що отримала назву серединної основної вени передпліччя (v. mediana basilica antebrachii), впадає в основну вену передпліччя.

У передніх і задніх передплічних та плечових ділянках головна і основна вени сполучаються між собою, а також з глибокими венами верхньої кінцівки, зокрема з глибокою долонною венозною дугою, численними  анастомозами.