Так у Закавказзі та Малій Азії з’явилися перші дерева природного схрещування. Пізніше сливи “мігрували” і тепер у кожному українському саду вони займають почесне місце. Їхні січні плоди ми звикли їсти не тільки свіжими, але й сушеними. Тому практично в кожному великому місті на ринках є цілі ряди чорносливу, де ці сухофрукти продаються цілий рік.

З десятків сортів слив найкращими у всьому світі вважаються Ренклод зелений, Угорка італійська та Вікторія. Для чорносливу зазвичай використовується чад. Вона особливо гарна, якщо зростала поза затінення іншими деревами. Слива потребує сонця. Під дією ультрафіолетових променів, вона синтезує цукор. Чим більше світла дерево поглинуло, тим вища його врожайність та солодші плоди. Угорка у цьому відношенні не виключення. Плоди цього сорту відрізняються твердою м’якоттю та високою цукристістю, що дозволяє сушити їх без застосування ферментів.

Крім фруктози, глюкози та сахарози, відсоток яких у плодах досягає 17-та, сливи багаті яблучною та лимонною кислотами, витаминами А, С, В1В2, Р. У сливах більше мінеральних речовин, ніж у яблуках та грушах. “Фіолетові” плоди відрізняють високий вміст калію та фосфору, а натрію, кальцію, магнію та залізу в них трохи менше. Чорнослив зберігає ці речовини на зиму та весну, не дозволяючи людству страждати від авітамінозу.

Також слід згадати, що з чорносливом не страшні запори, від яких сьогодні потерпає мало половина дорослого населення. Їжа всухом’ятку погіршує перистальтику кишечника, він працює в півсили і рідко спорожняється, що призводить до запальних захворювань, а також всмоктування токсинів у кров. Чорнослив вирішує цю проблему не гірше за модні ліків. Як у натуральному вигляді, так і у вигляді відварів. Фактично одним чорносливом можна вбити двох зайців. І поповнити запас витаминів, і регулярно відвідувати окремий кабінет. Тільки при загостренні гастродуоденіту та підвищеної кислотності з цим продуктом варто бути обережнішими. Саме кислотність він теж підвищує.

Якщо шлунок дозволяє, то можна ласувати десятками страв із чорносливом. Щоби сухофрукти не приїдалися, з них, наприклад, можна зробити вареники. Для цього потрібно:

  • чорносливу – 400 г;
  • цукру – 1/4 склянки;
  • тісто для вареників.

Чорнослив без кісточок слід тщательно вимити, залити теплою водою і дати постояти близько півгодини. Потім потрібно злити воду, залити чорнослив невеликою кількістю кропу і зварити до готовності на слабкому вогні. Потім плоди покладається протерти через сито, додати|добавляти| сахар і загустити пюре на дуже маленькому вогні. Тісто для вареників наповнюють начинкою та відварюють до готовності в окропі. Подаючи на стіл, вареники потрібно посипати цукром і полити свіжою солодкою сметаною.

Також досить оригінальним вважається чорнослив, фарширований орехами. Беруть:

  • чорносливу – 600 г;
  • волоських горіхів – 2 склянки;
  • цукру – 3 чайні ложки;
  • сметані – за смаком.

Чорнослив потрібно вимити, залити холодною водою і відмочувати 6-8 годин. З розм’якшеного чорносливу слід витягнути кісточки, а ягоди обсушити. Очищені волоські орехи потрібно подрібнити у ступці. Отриманою маслянистою масою начиняють шкірну ягоду чорносливу. Потім фарширований чорнослив слід скласти в салатник гіркою, залити сметаною, збитою з цукром.