Рак підшлункової залози

Рак підшлункової залози – Пухлинна поразка, що виходить з панкреатичних проток або паренхіми підшлункової залози. Симптоми раку підшлункової залози включають нудоту, втрату апетиту, біль у верхній частині живота, порушення функції кишечника, зниження маси тіла, жовтяничне фарбування склер та видимих ​​слизових оболонок. Для виявлення раку підшлункової залози використовується лабораторна (визначення біохімічних показників та онкомаркерів крові) та інструментальна діагностика (УЗД, КТ, МРТ, ЕРХПГ). Радикальне лікування передбачає проведення резекції підшлункової залози у різному обсязі; можливе використання променевого та хіміотерапевтичного лікування.

У поняття “рак підшлункової залози” входить група злоякісних новоутворень, що розвиваються в паренхімі підшлункової залози: голівці, тілі та хвостовій її частині. Основні клінічні прояви цих захворювань – біль у животі, анорексія, схуднення, загальна слабкість, жовтяниця. Щороку 8-10 осіб на кожну сотню тисяч населення у світі хворіє на рак підшлункової залози. Більш ніж у половині випадків він виникає у осіб похилого віку (63% пацієнтів із діагностованим раком підшлункової залози віком від 70 років). Чоловіки більш схильні до цього виду злоякісних утворень, у них рак підшлункової залози розвивається у півтора рази частіше.

Злоякісна пухлина підшлункової залози схильна до метастазування в регіональні лімфовузли, легені та печінку. Безпосереднє розростання пухлини може призвести до її проникнення в дванадцятипалу кишку, шлунок, прилеглі відділи товстого кишечника.

Точна етіологія раку підшлункової залози не з’ясована, але наголошують на факторах, що сприяють його виникненню. Однак у 40% випадків рак підшлункової залози виникає без видимої причини. Помітно підвищується ризик розвитку раку в осіб, що викурюють пачку і більше цигарок щодня, що вживає велику кількість вуглеводних продуктів, що перенесли операції на шлунку.

До захворювань, що сприяють виникненню раку підшлункової залози, належать:

Імовірність розвитку раку збільшується із віком.

Рак підшлункової залози класифікується за міжнародною системою класифікації злоякісних новоутворень TNM, де T – розмір пухлини, N – присутність метастазів у регіональних лімфовузлах, а M – метастази в інших органах.

Однак у даному випадку класифікація недостатньо інформативна щодо операбельності раку та прогнозу ефективності терапії, оскільки значну роль та перспективу виліковності відіграє загальний стан організму.

Рак підшлункової залози супроводжується такими клінічними проявами: біль у животі в ділянці підшлункової залози (верхня половина, з іррадіацією в спину, іноді оперізує). Зі зростанням пухлини больовий симптом посилюється. Для панкреатичного болю характерне посилення її при нахилі.

При локалізації пухлини залізистої тканини в ділянці головки підшлункової залози з переважною більшістю випадків відзначається жовтяниця, яка може супроводжуватися шкірним свербінням, потемнінням сечі та знебарвленням калу.

Ще одним частим симптомом злоякісної пухлини підшлункової залози є зниження маси тіла. При локалізації пухлини в тілі та хвості залози схуднення відзначають у всіх хворих, при раку головки підшлункової залози маса тіла знижується у 92% хворих. Цей симптом пов’язують із порушенням всмоктування жирів у кишечнику внаслідок недостатності секторної функції підшлункової залози.

У 64% випадків раку головки підшлункової залози відзначається анорексія (при інших локалізаціях пухлини цей симптом відзначається лише у 30% пацієнтів). При здавленні великою пухлиною дванадцятипалої кишки або просвіту шлунка може спостерігатися блювання. Вторинний цукровий діабет розвивається у 25-50% випадків і, як правило, супроводжується поліурією та полідипсією.

При локалізації пухлини у тілі або хвості підшлункової залози може відзначатися спленомегалія, варикозне розширення вен стравоходу та шлунка (з епізодами кровотеч). Іноді клінічна картина протікає на кшталт гострого холециститу чи панкреатиту. При ураженні метастазами очеревини можлива непрохідність кишечника внаслідок звуження просвіту кишки.

Перебіг раку підшлункової залози характеризується поступовим наростанням симптоматики, починаючи від маловираженого, слабкого больового синдрому до яскраво вираженої різноманітної клініки. У разі своєчасного звернення до лікаря та раннього виявлення пухлини прогноз лікування та подальшого виживання значно покращується.

Злоякісні утворення підшлункової залози ускладнюються:

• цукровим діабетом
• синдромом мальабсорбції
• розладами системи циркуляції жовчі
• трофічними розладами внаслідок порушення секреторної функції підшлункової залози.

Пухлина може проростати в органи, що знаходяться поруч – шлунок, тонкий кишечник, товсту кишку. Великі пухлини можуть сприяти перетисканню кишечника та непрохідності.

Діагностика раку на ранній стадії становить певні труднощі у зв’язку з відсутністю специфічних клінічних проявів. Тільки в 30% випадків виявлений рак не старший за два місяці.

Лабораторне діагностування

• Загальний аналіз крові показує ознаки анемії, може спостерігатися підвищення кількості тромбоцитів та прискорення ШОЕ. Біохімічне дослідження крові показує білірубінемію, підвищення активності лужної фосфатази, печінкових ферментів при руйнуванні жовчних шляхів або метастазування до печінки. Також у крові можуть відзначатися ознаки розвиненого синдрому мальабсорбції.
• Визначення онкомаркерів. Маркер СА-19-9 визначається вирішення питання про операбельності пухлини. На ранніх стадіях цей маркер при рак підшлункової залози не виявляється. Раковий ембріональний антиген виявляють у половини хворих на рак підшлункової залози. Однак варто відзначити, що позитивним може бути аналіз на цей маркер і при хронічному панкреатиті (5% випадків), виразковому коліті. СА-125 також відзначають у половини хворих. На пізніх стадіях захворювання можуть виявлятися пухлинні антигени: CF-50, СА-242, СА-494 та ін.

Інструментальна діагностика

1. Ендоскопічна або трансабдомінальна ультрасонографія. УЗД органів черевної порожнини виключає захворювання жовчного міхура та печінки, дозволяє виявити пухлину підшлункової залози. Ендоскопічне дослідження дає можливість провести забір біоптату для дослідження.
2. Комп’ютерна томографія та МРТ дозволяють візуалізувати тканини підшлункової залози та виявити пухлинні утворення від 1 см (КТ) та 2 см (МРТ), а також оцінити стан органів черевної порожнини, наявність метастазів, збільшення лімфатичних вузлів.
3. Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) дозволяє виявляти злоякісні клітини, виявляти пухлини та метастази.
4. ЕРХПГ виявляє пухлини будь-якого відділу підшлункової залози розміром від 2 см. Однак, ця процедура є інвазивною і сприяє розвитку ускладнень.

Для виявлення невеликих метастазів у печінці, на брижі кишечника або очеревині проводять діагностичну лапароскопію.

Оскільки у більшості хворих, які страждають на злоякісну пухлину підшлункової залози, є ознаки порушення всмоктування та анорексія, їм показана дієта з підвищеним вмістом жирів та білків. Медикаментозною методикою лікування раку підшлункової залози є хіміотерапія. Лікування проводять препаратами, що пригнічують ріст ракових клітин (фторурацил, стрептозоцин, семустин та ін.). Може призначатись як один препарат, так і кілька в комплексі. Також до нехірургічних методів лікування відносять променеву терапію. Дозування та тривалість курсу вибирають залежно від розміру пухлини, стадії захворювання, загального стану пацієнта.

Паліативне лікування при раку підшлункової залози спрямоване на зняття основних клінічних симптомів: знеболення, корекція прохідності жовчних шляхів для лікування жовтяниці. У разі неможливості відновлення циркуляції жовчі призначають холестирамін, фенобарбітал. Недостатність зовнішньосекреторної функції підшлункової залози коригують ферментними препаратами (ліпаза, амілаза, протеаза, панкреатин).

Хірургічне лікування раку підшлункової залози проводиться шляхом резекції змінених тканин залози та оточуючих її органів. Якщо є можливість оперативного видалення пухлини, часто вдаються до радикальної операції (видаляється вся підшлункова залоза, жовчний міхур із жовчною протокою, дванадцятипала кишка, прилегла ділянка товстого кишечника та шлунка). Виживання після такої операції становить 25% пацієнтів протягом п’яти років.

Профілактика раку підшлункової залози включає наступні заходи: відмова від куріння та зловживання алкоголем, своєчасне та повне лікування захворювань підшлункової залози та жовчовивідних шляхів, належна корекція обміну при цукровому діабеті, дотримання режиму харчування, збалансована дієта без переїдань та схильності до жирної та ожиріння. Уважно ставитись до симптоматики панкреатиту необхідно хворим, які перенесли операції на шлунку.

Особи, які страждають на рак підшлункової залози, знаходяться під наглядом фахівців з гастроентерології, онкології, хірурга та радіолога.

При виявленні раку підшлункової залози здебільшого прогноз вкрай несприятливий, близько 4-6 місяців життя. Лише 3% пацієнтів досягають п’ятирічного виживання. Такий прогноз пов’язаний з тим, що у більшості випадків рак підшлункової залози виявляється на пізніх стадіях і у пацієнтів похилого віку, що не дозволяє радикально видалити пухлину.