НЕВРОТИЧНІ, ПОВ’ЯЗАНІ ЗІ СТРЕСОМ ТА СОМАТОФОРМНІ РОЗЛАДИ (F40-F48)

Виключено: пов’язані з розладами поведінки, класифіковані кодом F91.- (F92.8)

F40 Фобiчнi тривожні розлади
Група розладів, для яких домінуючим симптомом є страх за обставин, коли реальна небезпека відсутня. В результаті чого людина уникає таких ситуацій або переживає зі страхом. Переживання пацієнта можуть бути зосереджені на окремих особистих відчуттях, таких як сильне серцебиття або відчуття слабкості, та часто асоціюються з другорядними страхами, такими як страх померти, втратити контроль або втратити глузд. Думка про фобічну ситуацію, зазвичай, викликає тривогу очікування. Часто фобічна тривога співіснує з депресією. Рішення про встановлення діагнозу фобічної тривоги або депресивного епізоду, чи обох цих станів можна прийняти лише після певного часу спостереження за обома станами та висновків лікаря під час консультації.

F40.0 Агорафобія
Достатньо чітко визначений клас фобій, який охоплює страх вийти з дому, зайти до магазину, страх перед натовпом та публічними місцями, або страх подорожувати самостійно поїздом, автобусом чи літаком. Панічні симптоми є частою ознакою як поточних так і минулих епізодів.

Депресивні та одержимі стани та соціальні фобії також часто присутні як додаткові ознаки.
Уникнення фобічної ситуації є очевидним, та люди, які страждають агорафобією, не часто відчувають тривогу, оскільки їм вдається уникати фобічних ситуацій.

◙F40.00 Агорафобія без згадки про панічний розлад

◙F40.01 Агорафобія з панічним розладом

F40.1 Соціальні фобії
Страх привернути увагу до себе з боку інших людей, який веде до уникання соціальних подій.
Більшість серед розповсюджених соціальних фобій пов’язані з низькою самооцінкою та страхом перед критикою. Вони можуть проявлятися у вигляді почервоніння, тремтіння рук, нудоти або позивом до сечовипускання, пацієнт іноді упевнений, що один з цих другорядних проявів тривоги є первинною проблемою. Симптоми можуть розвиватися до нападу паніки.
Антропофобія
Соціальний невроз
Використовуйте додатковий код (F41.0) для позначення фобії з нападами паніки (панічними розладами), якщо є.

F40.2 Специфічні (ізольовані) фобії
Фобії, які обмежуються достатньо специфічними ситуаціями, такими як наближення до певної тварини, висота, грім, темрява, політ, замкнений простір, сечовипускання або дефекація у громадських туалетах, вживання певних продуктів, лікування зубів, вигляд крові або рани. Хоча ситуація, що викликає страх, є визначеною, зустріч із нею може викликати паніку, як при агорафобії та соціальній фобії.
Акрофобія
Побоювання тварин
Клаустрофобія
Проста фобія
Використовуйте додатковий код (F41.0) для позначення фобії з нападами паніки (панічними розладами), якщо є.
Виключено:
Дисморфофобія (немаячна) (F45.2)
Нозофобія (F45.2)

F40.8 Інші фобічні тривожні розлади
Використовуйте додатковий код (F41.0) для позначення фобії з нападами паніки (панічними розладами), якщо є.

F40.9 Фобічний тривожний розлад, неуточнений
Фобія БДВ
Фобічний тривожний розлад БДВ
Використовуйте додатковий код (F41.0) для позначення фобії з нападами паніки (панічними розладами), якщо є.

F41 Інші тривожні розлади
Розлади, за яких прояв тривоги є основним симптомом, та вони не обмежуються будь-якими конкретними зовнішніми обставинами. Також можуть бути присутні депресивні та нав’язливі стани та навіть окремі елементи фобічної тривоги, однак, вони є явно вторинними та менш тяжкими.

F41.0 Панічний розлад [епізодичний пароксизмальний страх]
Основною ознакою є рекурентні напади сильної тривоги (паніки), які не обмежуються певною ситуацією або рядом обставин, та, відповідно, є непередбачуваними. Так само як і для інших тривожних розладів до основних симптомів належать раптове сильне серцебиття, біль у грудях, відчуття ядухи, нудота, втрата відчуття реальності (деперсоналізація або дереалізація). Часто також присутній вторинний страх смерті, втрати самоконтролю, наближення до стану божевілля.
Неможна ставити основний діагноз панічний розлад, якщо пацієнт страждає від депресивного розладу на момент появи нападів; у такому випадку, можливо, панічні напади є вторинними для депресії.
Панічний:

• напад
• стан

Спочатку зазначайте код фобії (F40.1-F40.9) для позначення фобії з нападами паніки (панічними розладами), якщо є.
Виключено: панічний розлад з агорафобією (F40.00)

F41.1 Генералізований тривожний розлад
Тривога, яка є генералізованою та стійкою, але не обмежується певними обставинами або навіть сильно переважає за таких обставин (тобто є безпредметною). Домінантні симптоми можуть бути різними, але серед них можуть бути скарги на постійну знервованість, тремтіння, напруження у м’язах, інтенсивне потовиділення, запаморочення, сильне серцебиття, нудоту та неприємні відчуття у епігастральній області. Часто виникає страх, що пацієнт або його родичі скоро захворіють або з ними трапиться нещастя.
Тривожний (а):

• невроз
• реакція
• стан

Виключено: неврастенія (F48.0)

F41.2 Змішаний тривожний та депресивний розлад
Ця рубрика використовується, якщо присутні симптоми тривоги та депресії, але жодні з них не є чітко домінуючими, та жоден з симптомів не є достатньо виразним, щоб поставити діагноз, розглядаючи його окремо. Якщо присутні симптоми тривоги та депресії, та вони є достатньо серйозними для встановлення окремих діагнозів, необхідно кодувати обидва діагнози та не слід використовувати для цього цю рубрику.
Тривожна депресія (легка або нестійка)

F41.3 Інші змішані тривожні розлади
Симптоми тривоги змішані з ознаками інших розладів у F42-F48. Жоден з симптомів не є достатньо виразним, щоб поставити діагноз, розглядаючи його окремо.

F41.8 Інші уточнені тривожні розлади
Істерія з компонентом тривоги

F41.9 Тривожний розлад, неуточнений
Тривога БДВ

F42 Обсесивно-компульсивний розлад
Основною ознакою є повторні нав’язливі думки або компульсивні дії. До нав’язливих думок належать ідеї, образи або імпульси, які знову й знову спадають на думку пацієнту у певній стереотипній формі. Вони постійно викликають страждання пацієнта, та він часто безуспішно намагається опиратися їм. Однак, пацієнт вважає їх власними думками, незважаючи на те, що вони є мимовільними та часто суперечливими. Компульсивні дії або ритуали є стереотипною поведінкою, вони повторюються знову і знову. За своєю суттю вони не приносять задоволення та не призводять до виконання корисних завдань. Їх функція полягає в попередженні певної об’єктивно нереальної події, що може завдати шкоди або може бути спричинена пацієнтом, та яка може трапитися, якщо не будуть вчинені такі дії. Зазвичай, пацієнт визнає таку поведінку недоречною або неефективною та намагається чинити опір знову і знову. Майже завжди присутня тривога. Якщо пацієнт намагається опиратися компульсивним діям, тривога посилюється.
Включено:
Ананкастичний невроз
Обсесивно-компульсивний невроз
Виключено:
Обсесивно-компульсивна особистість (розлад) (F60.5)

F42.0 Переважно обсесивні (нав’язливі) думки або міркування
Вони можуть приймати форму ідей, образів або імпульсів до дії, які майже завжди викликають тривогу у пацієнта. Іноді такі ідеї є невизначеними, безкінечними роздумами над альтернативними рішеннями, пов’язаними з нездатністю прийняти просте, але важливе рішення у повсякденному житті. Нав’язливі міркування тісно пов’язані з депресією, та діагноз обсесивно-компульсивного розладу можна ставити лише, якщо міркування виникають або тривають за відсутності депресивного епізоду.

F42.1 Переважно компульсивні акти [нав’язливі ритуали]
Більшість компульсивних актів пов’язана з чистотою (серед іншого, миттям рук), постійною перевіркою, щоб переконатися, що потенційно небезпечну ситуацію вдалося попередити, або з організованістю та акуратністю. В основі такої поведінки лежить страх, як правило, перед небезпекою, яка може чекати на пацієнта, або яку він може спричинити, а відповідний ритуал є неефективною або символічною спробою попередити таку небезпеку.

F42.2 Змішані обсесивні думки та акти

F42.8 Інші обсесивно-компульсивні розлади

F42.9 Обсесивно-компульсивний розлад, неуточнений

F43 Реакція на тяжкий стрес та розлади адаптації
Ця категорії відрізняється від інших тим, що вона містить розлади, які визначаються не лише на підставі симптомів та перебігу захворювання, але й виходячи з наявності одного або іншого причинного фактора: надзвичайно стресової життєвої ситуації, яка тягне за собою гостру стресову реакцію, або різкої зміни у житті, яка тягне за собою ряд неприємних обставин, що спричиняють розлад адаптації. Хоча менш тяжкий психологічний стрес (життєва ситуація) може викликати початок або вплинути на прояви дуже широкого спектру розладів, класифікованих у інших рубриках цього класу, його етіологія не завжди є явною та у будь-якому випадку залежить від індивідуальної, часто унікальної, чутливості та вразливості, тобто життєві обставини не є необхідними та достатніми для пояснення виникнення та форми розладу. Та навпаки, зібрані у цій рубриці розлади вважаються такими, що завжди виникають як безпосередній наслідок гострого тяжкого стресу або подальшої травми. Стресові події або існуючі неприємні обставини є первинним та найважливішим причинним фактором, та не було б розладу, якби не було такого впливу. Розлади у цій рубриці можуть розглядатися як неадекватна відповідь на тяжкий або тривалий стрес, вони заважають роботі механізму успішної адаптації та тим самим спричиняють виникнення проблем з виконанням соціальних функцій.

F43.0 Гостра реакція на стрес

Транзиторний розлад, який розвивається у особи без будь-яких інших очевидних психічних розладів у відповідь на незвичайний фізичний та психічний стрес, та зникає, як правило, через декілька годин або днів. Вірогідність та гострота реакції на стрес залежить від індивідуальної вразливості та здатності адаптуватися. Симптоми являють собою типово змішану та змінну картину. Для початкового етапу характерним є «заціпеніння» з певним обмеженням свідомості та зниженням уваги, здатності усвідомити вплив та дезорієнтацію. Цей стан може супроводжуватися подальшим дистанціюванням від існуючої ситуації (до стадії дисоціативного ступору – F44.2), або тривожним збудженням та надмірною активністю (втеча). Зазвичай, присутні автономні ознаки панічної тривоги (тахікардія, спітніння, почервоніння). Як правило, симптоми виникають через декілька хвилин після впливу стресового стимулу або ситуації, та зникають через два-три дні
(часто через декілька годин). Може спостерігатися часткова або повна амнезія (F44.0) на епізод.
Якщо симптоми продовжуються, необхідно переглянути діагноз.
Гостра:

• кризова реакція
• реакція на стрес

Напад втоми
Кризовий стан
Психічний шок

F43.1 Посттравматичний стресовий розлад
Проявляється як уповільнена або затяжна реакція на стресову подію або ситуацію (коротко- або довготривала), яка має надзвичайно жахливий або катастрофічний характер, що може викликати всеохоплюючий страх майже у будь-кого. Фактори, які послаблюють захисні властивості, такі як індивідуальні риси (наприклад, людина, яка страждає нав’язливим станом, або слабка людина) або захворювання нервової системи в анамнезі, можуть знизити поріг для розвитку синдрому та ускладнити його протікання, але вони не можуть пояснити його виникнення. Типовим для посттравматичного шоку є повторне переживання травми у нав’язливих спогадах (флешбеки), сни або нічні кошмари, які виникають на фоні відчуття оніміння та емоційної загальмованості, відсторонення від інших людей, несприйнятливості до оточуючих факторів, ангедонії, та уникнення діяльності та ситуацій, що нагадують про травму. Зазвичай, присутній стан автономного надмірного збудження з надмірною настороженістю, посиленою реакцією здригання та безсонням. Як правило, описані вище ознаки та симптоми супроводжуються тривогою та депресією, та також часто присутні думки про самогубство. Початок настає після травми з латентним періодом, який може варіюватися від декількох тижнів до місяців. Протікання може бути різним, але у більшості випадків врешті-решт настає одужання. У деяких випадках такий стан може перейти у хронічну стадію та тривати багато років, з подальшим переходом до стійкої зміни особистості (F62.0).
Травматичний невроз

F43.2 Порушення адаптації
Стани суб’єктивної тривоги та емоційного розладу, які часто заважають виконанню соціальних функцій та діяльності, що виникають у період адаптації до серйозних змін у житті або стресових життєвих подій. Фактор, який викликав стрес, міг вплинути на цілісність соціальних зв’язків особи (відчуття тяжкої втрати, розлука) або більш широку систему соціальної підтримки та цінностей (міграція, статус біженця), або представляє собою важливий перехідний період або кризу в процесі розвитку (вступ до школи, народження дитини, недосягнення особистої заповітної мрії, вихід на пенсію). Важливу роль для ризику виникнення та розвитку симптомів порушення адаптації відіграють індивідуальна схильність та вразливість, але у будь-якому випадку необхідно визнати, що такий стан не виник би без фактора, який викликав стрес. Симптоми можуть бути різними та включають депресивний настрій, тривогу або стурбованість (чи їх поєднання), відчуття нездатності адаптуватися, планувати наперед або продовжувати діяти за існуючих обставин, а також певну ступінь нездатності виконувати повсякденні завдання. Розлади поведінки можуть бути супутньою ознакою, особливо у підлітків. Основною ознакою може бути коротка або тривала депресивна реакція або порушення інший емоцій чи поведінки.
Культурний шок
Реакція на горе
Синдром відриву від дому у дітей

Виключено: тривожний розлад у дітей, пов’язаний з розлукою (F93.0)

F43.8 Інші реакції на тяжкий стрес

F43.9 Реакція на тяжкий стрес, неуточнена

F44 Дисоцiативнi [конверсiйнi] розлади
Спільною рисою усіх дисоціативних або конверсійних розладів є часткова або повна втрата єдності між спогадами з минулого, усвідомленням особистості та безпосередніми відчуттями, та контролем рухів тіла. Усі типи дисоціативних розладів поступово зникають через декілька тижнів або місяців, особливо, якщо їх початок пов’язаний з травматичними життєвими ситуаціями.
Можуть розвиватися більш хронічні розлади, у тому числі параліч та втрата чутливості, якщо початок пов’язаний з проблемами, які неможливо вирішити, або міжособистісними проблемами.
Раніше такі розлади класифікувалися як різні типи «конверсійної істерії». Вважається, що вони мають психогенне походження, тісно пов’язані у часових рамках з травматичними подіями, проблемами, які неможливо вирішити та з якими неможливо змиритися, або зіпсованими стосунками. Пацієнт може розцінювати симптоми як прояви соматичного захворювання.
Медичний огляд та обстеження не виявляють жодних відомих соматичних або неврологічних розладів. Крім того, існують докази, що припинення функції є виразом емоційних конфліктів або потреб. Симптоми можуть розвиватися у тісному зв’язку з психологічним стресом та часто виникають раптово. Сюди входять лише розлади фізичних функцій, які, зазвичай, знаходяться під добровільним контролем, та втрата чутливості. Розлади, які характеризуються болем та іншими складними фізичними відчуттями, за які відповідає вегетативна нервова система, класифікуються як соматоформні розлади (F45.0). Необхідно завжди пам’ятати про можливість подальшого виникнення серйозних фізичних або психічних розладів.
Включено:
Конверсійна:

• істерія
• реакція

Істерія
Істеричний психоз
Виключено: симуляція хвороби (свідома симуляція) (Z76.5)

F44.0 Дисоціативна амнезія
Основною ознакою є втрата пам’яті, зазвичай, про важливі нещодавні події, яка не спричинена органічними психічними розладами, та є занадто широкою, щоб пояснити це звичайною забудькуватістю або втомою. Амнезія, як правило, поширюється на травматичні події, такі як нещасний випадок або неочікувані втрати, та є частковою або вибірковою. Повна та генералізована амнезія трапляється рідко та є, як правило, частиною фуги (F44.1). Такий діагноз неможна ставити, якщо є органічні ураження головного мозку, інтоксикація або надмірне виснаження.
Виключено:
Амнестичний розлад, зумовлений дією алкоголю або інших психоактивних речовин (F10-F19 з загальним четвертим знаком .6)
Амнезія:

• антероградна (R41.1)
• БДВ (R41.3)
• ретроградна (R41.2)

Неалкогольний органічний амнестичний синдром (F04.9)
Амнезія після епілептичного нападу (G40.-)

F44.1 Дисоціативна фуга
Дисоціативна фуга має усі ознаки дисоціативної амнезії, у поєднанні з зовні цілеспрямованими мандруваннями. Хоча період фуги амнезується, поводження пацієнта в цей час для незалежних спостерігачів може здатися цілком нормальним.
Виключено: фуга після епілептичного нападу (G40.-)

F44.2 Дисоціативний ступор
Ступор діагностується на підставі різкого зниження або відсутності довільних рухів і нормальних реакцій на зовнішні стимули, такі як світло, шум, дотик, але огляд і обстеження не виявляють його фізичної (соматичної) обумовленості. Додатково виявляється його психогенна обумовленість у вигляді недавніх стресових подій або проблем.
Виключено:
Органічний кататонічний розлад (F06.1)
Ступор:

• кататонічний (F20.2)
• депресивний (F31 -F33)
• маніакальний (F30.2)
• БДВ (R40.1)

F44.3 Транс та одержимість
Розлади, які характеризуються тимчасовою втратою самоусвідомлення та повного усвідомлення оточуючого середовища. Сюди входять лише стани трансу, які не є добровільними або бажаними, та які мають місце незалежно від релігійних та притаманних культурі ситуацій.
Виключено:
Стани, асоційовані з:

• гострими та транзиторними психотичними розладами (F23.-)
• органічним розладом особистості (F07.0)
• синдромом, який виник після струсу мозку (F07.2)
• інтоксикацією психоактивними речовинами (F10-F19 з загальним четвертим знаком .0)
• шизофренією (F20.-)

F44.4 Дисоціативні моторні розлади
Найпоширенішою ознакою є втрата здатності рухати усією кінцівкою або її частиною чи кінцівками взагалі. Ці розлади нагадують стани атаксії, апраксії, акінезії, афонії, дизартрії, дискінезії, судоми або паралічу.
Психогенна:

• афонія
• дисфонія

F44.5 Дисоціативні судоми
Дисоціативні судоми можуть нагадувати різноманітні форми епілептичних нападів, але судоми не супроводжуються втратою свідомості, як правило, відсутні також прикуси язика, гематоми або ушкодження в результаті падіння, нетримання сечі, можуть бути стани ступору або трансу.

F44.6 Дисоціативна анестезія та втрата чутливості
Ділянки шкіри з втратою чутливості часто мають такі межі, що стає ясною їх асоціація з уявленнями пацієнта про функції організму, що відмінні від медичних знань. Може спостерігатися диференційована втрата різних сенсорних здібностей, що не може бути спричинена неврологічними порушеннями. Втрата чутливості може супроводжуватися скаргами на парестезію. Під час дисоціативних розладів втрата зору та слуху рідко є абсолютною.
Психогенна глухота

F44.7 Змішані дисоціативні [конверсійні] розлади
Поєднання розладів, описаних у рубриках F44.0-F44.6.

F44.8 Інші дисоціативні [конверсійні] розлади

◙F44.80 Синдром Гансера

◙F44.81 Дисоціативний розлад особистості

◙F44.82 Перехідні дисоціативні [конверсійні] розлади, які характерні для дітей та підлітків

◙F44.88 Інші уточнені дисоціативні [конверсійні] розлади
Психогенна сплутаність свідомості

F44.9 Дисоціативний [конверсійний] розлад, неуточнений

F45 Соматоформні розлади
Головною ознакою цих розладів є періодичні або постійні скарги хворого на певні хворобливі соматичні прояви, які потребують ретельного медичного обстеження, в зв’язку з їх небезпекою для його здоров’я або навіть життя. Результати таких обстежень лікарями є негативними та, незважаючи на переконання лікарів, що такі симптоми не мають під собою фізичних підстав, пацієнт впевнений у своїй хворобі. Навіть якщо виявляються будь-які фізичні розлади, вони не пояснюють характер та обсяг симптомів, тривогу пацієнта та його занепокоєність.
Виключено:
Дисоціативні розлади (F44.-)
Висмикування волосся (F98.4)
Дитяча форма мовлення (F80.0)
Сюсюкання (F80.8)
Кусання нігтів (F98.8)
Психологічні або поведінкові фактори, асоційовані з розладами або захворюваннями,
класифікованими в інших рубриках (F54)
Статева дисфункція, не зумовлена органічним порушенням або хворобою (F52.-)
Смоктання пальця (F98.8)
Тикозні розлади (у дітей і підлітків) (F95.-)
Синдром де ля Туретта (F95.2)
Трихотиломанія (F63.3)

F45.0 Соматизований розлад
Основними ознаками є скарга на численні, повторювані та часто змінювані соматичні симптоми протягом не менше двох років. Більшість пацієнтів багаторазово звертаються по допомогу до терапевтів та лікарів вузької спеціалізації, проводяться обстеження з негативними результатами або безрезультатні діагностичні операції. Симптоми можуть стосуватися будь-якої системи організму або частини тіла. Протікання розладу є хронічним та нестійким, часто пов’язаним з порушенням соціальної поведінки, взаємодії з людьми та поводження у родинному колі.
Короткострокові розлади (менше двох років) та з менш помітною симптоматикою мають класифікуватися як соматоформний розлад, недиференційований (F45.1).
Хвороба Бріке
Множинний психосоматичний розлад
Виключено: симуляція хвороби [свідома симуляція] (Z76.5)

F45.1 Недиференційований соматоформний розлад
Якщо соматоформні скарги є численними, змінними та стійкими, але повна та типова клінічна картина соматоформного розладу не дотримується, необхідно розглянути можливість встановлення діагнозу недиференційованого соматоформного розладу.
Недиференційований психосоматичний розлад

F45.2 Іпохондричний розлад
Основна ознака – стійка занепокоєність пацієнта можливістю захворювання тяжкою соматичною хворобою, яка має прогресуючий перебіг і може призвести до інвалідності або смерті.
Пацієнти постійно скаржаться на соматичні захворювання або дуже занепокоєні своїм фізичним здоров’ям. Нормальні або звичайні відчуття та прояви часто тлумачаться пацієнтами як аномальні та тривожні, та увага зосереджується, як правило, лише на одному або двох органах чи системах тіла. Часто присутні помітна депресія та тривога, вони можуть бути підставою для встановлення додаткового діагнозу.
Розлад, що проявляється стурбованістю за власне здоров’я
Дисморфофобія (немаячна)
Іпохондричний невроз
Іпохондрія
Нозофобія
Виключено:
Маячна дисморфофобія (F22.8)
Маячення, що зосереджене на функціонуванні або зовнішньому вигляді свого тіла (F22.-)

F45.3 Соматоформна вегетативна дисфункція
Пацієнт повідомляє про симптоми, які начебто пов’язані з фізичними розладами системи або органа, який переважно або повністю контролюється або інервується вегетативною нервовою системою, тобто серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, органів дихання та сечостатевої системи. Переважають симптоми двох типів, жоден з яких не свідчить про фізичний розлад вказаної системи або органа.

По-перше, присутні скарги, основані на об’єктивних ознаках вегетативного збудження, таких як сильне серцебиття, інтенсивне потовиділення, почервоніння, тремтіння та висловлення тривоги та занепокоєння щодо можливості соматичного захворювання.
По-друге, присутні суб’єктивні скарги неспецифічного або мінливого характеру, такі як мігруючий біль, відчуття жару, важкості, стискання та враження роздутості та розпухання, які пацієнт відносить до певного органа або системи.

Виключено:
Психогенні та поведінкові фактори, асоційовані з розладами та захворюваннями, класифікованими в інших рубриках (F54)

◙F45.30 Соматоформна вегетативна дисфункція неуточненого органа або системи

◙F45.31 Соматоформна вегетативна дисфункція серця та серцево-судинної системи
Кардіогенний невроз
Синдром Да Кости
Нейроциркуляторна астенія

◙F45.32 Соматоформна вегетативна дисфункція верхньої частини шлунково-кишкового тракту
Невроз шлунка
Психогенна(ий):

• аерофагія
• диспепсія
• пілороспазм

◙F45.33 Соматоформна вегетативна дисфункція нижньої частини шлунково-кишкового тракту
Психогенна(ий):

• діарея
• метеоризм
• синдром подразненого кишечника

◙F45.34 Соматоформна вегетативна дисфункція органів дихання
Психогенний(а):

• кашель
• гикавка
• гіпервентиляція

◙F45.35 Соматоформна вегетативна дисфункція сечостатевої системи
Психогенна:

• дизурія
• підвищена частота сечовипускання

◙F45.38 Соматоформна вегетативна дисфункція інших уточнених органів та систем

◙F45.39 Соматоформна вегетативна дисфункція множинних органів та систем

F45.4 Стійкий соматоформний біль
Основна ознака – скарги на стійкий, сильний та нестерпний біль, який неможливо пояснити певним фізіологічним процесом або фізичним розладом, та початок якого пов’язаний з емоційним конфліктом або психосоціальними проблемами, що є достатніми для того, щоб дійти висновку, що саме вони є основною причиною. В результаті пацієнт отримує більше турботи та уваги з боку рідних чи медичних співробітників. Передбачається, що біль має психогенний характер, сюди не повинні входити депресивний розлад або шизофренія.
Психогенна невралгія
Психогенний:

• біль у спині
• головний біль

Соматоформний больовий розлад
Виключено:
Біль у спині БДВ (M54.9-)
Біль:

• гострий (R52.0)
• хронічний (R52.2)
• БДВ (R52.9)

Головний біль, пов’язаний з перенапруженням (G44.2)

F45.8 Інші соматоформні розлади
Будь-які інші розлади чутливості, функцій організму та поведінки, що не були спричинені
фізичними розладами, які не пов’язані з вегетативною нервовою системою, які обмежуються
певними системами організму або ділянками тіла, та які тісно пов’язані у часі зі стресовими
подіями або проблемами.
Психогенна(ий):

• дисменорея
• дисфагія, у тому числі «істеричний клубок»
• свербіж
• кривошия

Скреготіння зубами

F45.9 Соматоформний розлад, неуточнений
Психосоматичний розлад БДВ

F48 Інші невротичні розлади

F48.0 Неврастенія
Картина цього розладу схильна до значних культурних варіацій. Існують два основні його типи, що мають багато спільного.

При першому типі, основним симптомом є скарги на підвищену втомлюваність після розумової роботи, часто виявляється зниження фахової продуктивності або ефективності в повсякденних справах. Розумова втомлюваність, зазвичай, описується як неприємне втручання небажаних асоціацій чи спогадів, неможливість зосередитися і продуктивно мислити.

При другому типі, основним симптомом є фізична слабкість і виснаженість після мінімальних зусиль, що супроводжується відчуттям болю в м’язах і неможливістю розслабитися.
При обох типах, звичайними є й інші неприємні фізичні відчуття, такі як запаморочення, інтенсивний головний біль і відчуття загальної слабкості. Звичайною є також занепокоєність із приводу розумової та фізичної виснаженості, дратівливість, втрата здатності радіти, пригніченість й тривожність. На початковій та середній стадії також спостерігається порушення сну, але також можуть бути прояви підвищеної сонливості.
Синдром втомлюваності
Використовуйте додатковий код для зазначення раніше перенесеного фізичного захворювання.

Виключено:
Астенія БДВ (R53)
Стан виснаження життєвих сил (Z73.0)
Дискомфорт і втомлюваність (R53)
Післявірусний синдром втомлюваності (G93.3)
Психастенія (F48.8)

F48.1 Синдром деперсоналізації – дереалізації
Рідкісний розлад, коли пацієнт спонтанно скаржиться на те, що відбулася якісна зміна його розумової діяльності, тіла та оточення, вони стали нереальними, віддаленими та автоматизованими. Серед інших різних симптомів синдрому пацієнти найчастіше скаржаться на
втрату емоцій та відчуття відокремлення або відділення від власних думок, тіла або реального світу. Незважаючи на драматизм відчуттів, пацієнт усвідомлює нереальність змін. Органи відчуттів в нормі та здатність емоційного вираження непошкоджена. Симптоми деперсоналізації-дереалізації можуть бути частиною діагностованого шизофренічного, депресивного, фобічного або обсесивно-компульсивного розладу. У такому випадку діагноз має відповідати характеру основного розладу.

F48.8 Інші уточнені невротичні розлади
Синдром Дата
Професійний невроз, у тому числі графоспазм
Психастенія
Психастенічний невроз
Психогенне запаморочення

F48.9 Невротичний розлад, неуточнений
Невроз БДВ