Раннє менархе

Раннє менархе – Це поява першої менструації у дівчаток віком до 10 років. Стан виникає при патологічному ранньому статевому дозріванні, надмірній вазі, дії кліматичних та конституційних факторів. У таких дівчаток місячні починаються у віці 7-9 років і навіть раніше, найчастіше вони супроводжуються телархе – збільшенням молочних залоз, адренархе – оволосіння гормонально-залежних зон. Для діагностики причин передчасного менархе проводять УЗД малого тазу та залоз внутрішньої секреції, гормональні дослідження, КТ головного мозку. Лікування проводиться за суворими показаннями: гормонотерапія, видалення пухлин ендокринної системи.

Своєчасний початок та регулярність менструального циклу – показник нормального статевого розвитку та репродуктивного здоров’я дівчини. У нормі місячні настають у віці 11-14 років. Раннє менархе спостерігається у 2,5% випадків усіх гінекологічних захворювань дитячого віку. Проте такий стан нерідко має фізіологічний характер – виникає за відсутності інших порушень статевого розвитку, підтверджених гінекологічних чи гормональних захворювань. Тому раннє виявлення дівчаток з передчасним менархе та з’ясування його причини – важливі напрямки роботи у дитячій гінекології.

Раннє менархе який завжди має патологічний характер. За відсутності ознак гормональних порушень його поява пов’язують із процесами акселерації – прискоренням фізичного, інтелектуального, статевого розвитку, порівняно з попередніми поколіннями. Таку ситуацію пояснюють покращенням якості життя та медичної допомоги, урбанізацією, впливом кліматичних та генетичних факторів.

У дівчаток із надмірною вагою або ожирінням менструації настають раніше, оскільки в жировій тканині синтезується надмірна кількість естрогенів, які запускають процеси фемінізації. Передчасному виникненню менструацій сприяє посилене харчування, високі показники фізичного розвитку, проживання у регіонах із підвищеною інсоляцією. Важливе значення має спадковість – наявність раннього менархе у матері та близьких родичок.

Другу групу становлять випадки раннього менархе, асоційовані з передчасним статевим розвитком (ППР) – появою вторинних ознак статі віком до 8 років. Частота такого синдрому становить близько 8 випадків на 10 тис. дівчаток дошкільного та молодшого шкільного віку. Етіологічні чинники передчасного менархе та ППР об’єднуються у кілька груп:

• Гонадотропінзалежне ППР. Стан здебільшого виникає на тлі пухлин гіпофізарно-гіпоталамічної системи: гамартоми, гліоми, кісти хіазмально-селярної області та дна 3-го шлуночка. Рідше патологія формується при органічних ураженнях ЦНС: травмах, нейроінфекціях, крововиливах.
• Гонадотропін-незалежне ППР. Раннє менархе виникає під час активації синтезу естрогенів у гонадах без стимулюючого впливу гонадотропінів. У дівчаток патологія пов’язана з персистуючими фолікулярними кістами, генетичним синдромом МакКьюна-Олбрайта-Брайцева.
• Помилкове ППР. Передчасне початок менструацій пов’язують надлишковим виробленням статевих стероїдів у надниркових залозах, яєчниках або ектопічних пухлинах. Найчастіші причини: вроджена дисфункція кори надниркових залоз, хоріонепітеліома, тератома, синдром Ван-Віка-Громбаха.

Статевий розвиток у дівчаток включає два періоди. Перший – препубертатный, що у віці 7-9 років. У цей час спостерігається ациклічний синтез гонадотропних гормонів гіпофіза, вироблення естрадіолу в незначній кількості, початкові зміни тіла за жіночим типом. У другому періоді – пубертаті, що починається з 10 років, гормони виробляються циклічно, з’являються вторинні статеві ознаки, відбувається становлення менструального циклу.

При ранньому менархі, зумовленому вродженими та набутими гормональними порушеннями, зміни у яєчниках та стінці матки виникають у дівчаток у препубертатному періоді. Коливання рівня естрогенів та прогестерону сприяють відторгненню ендометрію та появі характерної кровотечі. Найчастіше овуляція відсутня через фізіологічного недорозвинення репродуктивної системи.

До першої менструації у дівчаток відбуваються зміни тіла та самопочуття, зумовлені передчасною гормональною активністю. Можливе збільшення та нагрубання грудей, її підвищена чутливість та болючість, поява волосся на лобку та в пахвових западинах. До провісників менархе відносять раптові перепади настрою, нудоту, сонливість, головний біль, які не пов’язані із захворюваннями та іншими очевидними причинами.

Перші місячні виникають у віці 7-9 років, але описані випадки менархе у 3-6 років. У більшості дівчаток спостерігаються мізерні менструації. У перший день з’являється кілька крапель темно-червоної крові на нижній білизні або коричневі виділення, що мажуть, а загальна тривалість менструації становить від 2-5 днів. Об’єктивні ознаки доповнюються порушеннями самопочуття: спазмами внизу живота, болями в ділянці попереку, нудотою, метеоризмом.

Після передчасного менархе наступні менструації мають нерегулярний характер. Інтервали між ними досягають 35-45 днів, у багатьох дівчаток циклічні кровотечі виникають раз на 2-3 місяці. У деяких випадках після раннього менархе повторні місячні не настають протягом тривалого часу. Згодом менструації повертаються у пубертатному віці, що відповідає фізіологічній нормі.

До негативних наслідків ППР відносять низькорослість внаслідок прискореного дозрівання кісток, психоемоційні проблеми, спричинені несхожістю на однолітків та ранньою появою менструальних кровотеч. У дорослому віці найчастіше виникають порушення фертильності, ендокринна безплідність. Жінки з раннім менархе перебувають у групі ризику розвитку фіброзно-кістозної мастопатії, раку молочних залоз, матки та яєчників.

Якщо у дівчинки віком до 10 років почалися місячні, потрібно проконсультуватися з дитячим гінекологом. Прийом лікаря відбувається у присутності одного з батьків або законного представника дитини. Консультація починається з з’ясування скарг та анамнезу, після чого проводиться зовнішній огляд, пальпація живота, антропометрія та оцінка статевого дозрівання за шкалою Таннера. Для виключення захворювань, що викликають раннє менархе, необхідні такі методи дослідження:

• Ультразвукова діагностика. На УЗД органів малого тазу при ППР визначають розміри матки більше 3,4 см, наявність кута між тілом та шийкою матки, виражений шар ендометрію за даними М-луна. У яєчниках можуть виявлятися кісти та пухлини. Додатково проводять УЗД надниркових залоз, щоб виключити пухлини, які продукують статеві стероїди.
• Променева діагностика. Рентгенографію кистей рук призначають з метою оцінки кісткового віку дівчинки. Якщо показники окостеніння перевищують нормативні значення більш ніж 2 роки, раннє менархе пов’язують із наявністю ППР. Діагностика патологій центральних органів ендокринного регулювання проводиться за допомогою рентгенографії турецького сідла, КТ мозку.
• Аналізи на гормони. Для постановки діагнозу визначають рівні фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів гіпофіза, естрадіолу, тестостерону. Для диференціювання різних типів ППР призначають пробу з гонадотропін-рилізинг-гормоном (ГнРГ), пробу з АКТГ.

Підходи до терапії визначаються причиною передчасного настання менструацій. Якщо раннє менархе не пов’язане з прискореними темпами фізичного розвитку та вродженими патологіями, специфічне лікування не потрібне. Дівчинка перебуває під наглядом дитячого гінеколога, який призначає планові консультації, щоб контролювати статеве дозрівання, унеможливити вторинні гормональні порушення та інші ускладнення.

Специфічна фармакотерапія призначається за ППР. З урахуванням типу та причини захворювання застосовують пролонговані аналоги ГнРГ, глюкокортикоїди, антагоністи естрогенових рецепторів. За наявності гормонально-активних пухлин використовують хірургічні методи лікування. Показано органозберігаючі операції, які сприяють нормалізації темпів статевого розвитку, перешкоджають незворотним порушенням репродуктивної функції у дорослому віці.

Фізіологічне раннє менархе немає важких наслідків для організму, тому прогноз сприятливий. При достроковому наступі менструацій і натомість ППР віддалений результат визначається формою і ступенем тяжкості основного захворювання. Для профілактики прискореного статевого розвитку у дівчаток необхідні періодичні огляди дитячого гінеколога, контроль маси тіла, своєчасне виявлення вроджених і набутих ендокринних патологій.